Етнофестиваль «Підкамінь-2009» завершено!

Учора вночі у селищі Підкамінь на Львівщині, заключним концертом відомих українських гуртів – «Дзвони», «Чорнобривці», «Made in Ukraina», «Опіум», «Mad Heads XL» - закінчився триденний третій міжнародний етнофестиваль «Підкамінь-2009». За підрахунками організаторів свята, у «пікову» суботу в ньому взяло участь 12 тисяч осіб. Більше половини гостей етнофестивалю приїхало не зі Львова, а з інших регіонів України. Бюджет фестивалю склав 300 тисяч грн. Левова частка з них витрачена на забезпечення роботи великої сцени.

Підсумовуючи «Підкамінь-2009», заступник голови Львівської облдержадміністрації, яка є співорганізатором дійства, Олександр Ганущин, зазначив: «Головними досягненням фестивалю є те, що він уже став традицією: у «Підкаменя» з’явився постійний учасник, який знає, як краще приїхати-виїхати з Підкаменя, як екіпіруватися на етносвято просто неба тощо. Тішить, що порядок на фестивальному полі не потребує втручання правоохоронних органів і що завдяки церкві фестивальні дні далеко після опівночі завершувалися з великої сцени спільною молитвою «Отче наш».

Фестиваль свою функцію виконує, наголосив Олександр Ганущин, бо український вимір, пов'язаний з українською вишиванкою, українською піснею, також органічно пов'язаний і з вірою в Бога. Олександр Ганущин пообіцяв за кілька днів опрацювати пропозиції, що надійшли від учасників фестивалю, і озвучити їх на заключній прес-конференції в Прес-клубі.

Виконавчий директор етнофестивалю Володимир Булишин наголосив, по-перше, що фестиваль вперше відбувся без участі професіоналів-організаторів – мистецького об'єднання «Дзига», яке два попередні роки займалося наповненням великої сцени і організацією багатьох атракцій. Цьогоріч вони лише консультували оргкомітет фестивалю з цих питань. По-друге, дуже важливо, що мешканці Бродівщини стали учасниками презентацій своїх територій: вони зацікавилися самі його програмою і почали привертати більше уваги до себе гостей. А місцеві мешканці навчилися на фестивалі потроху заробляти гроші.

- Третій фестиваль став психологічним переломом для селищних рад, розташованих у Бродівському районі, - наголосив голова Бродівської районної ради Ігор Клим. – Якщо на двох попередніх фестивалях громади навколишніх сіл були тільки гостями, то цьогоріч більше половини із 23-х сільрад стали повноцінними учасниками і презентували досягнення своїх територій – ткацтво, вишивку, бісер та інші промисли. І ця позитивна тенеденція матиме розвиток.

Новим явищем стала участь волонтерів від різних організацій, у тому числі й міжнародних, у підготовці та проведенні фестивалю. Цьогоріч безкоштовно на користь громади та фестивалю працювали 35 добровольців із селища Підкамінь, 10 пластунів, 10 представників від молодіжного крила УНП, 20 альтруїстів з інших сіл району та 18 волонтерів-іноземців – з Південної Кореї, Франції, Великобританії, Вірменії, Польщі. Наступного року волонтерів з-за кордону приїде ще більше і в цьому організатори бачать важливий виховний момент.

Арт-директор етнофестивалю Павло Войціховський, який вперше займався організацією такого масштабного заходу, вважає, що йому вдалося на 90% втілити задумане. Доопрацювання потребує прем'єрний парад ді-джеїв, якому ще бракувало українського етнозвучання.

Прем'єрна пряма трансляція з головної сцени фестивалю через веб-камери, які за допомогою фахівців Національного університету «Львівська політехніка» та компанії «Уарнет» передавали картинки на фестивальний сайт та портал «Щоденний Львів», підігріла інтернет-інтерес до свята. «Хостинг на фестивальному сайті перейшов за дві тисячі і сайт завис», - повідомив Олександр Ганущин. А «пікове» відвідування веб-трансляції на порталі «Щоденний Львів»-партнері фестивалю сягало трьох тисяч відвідувань. Наступного року організатори обіцяють розвивати цей задум завдяки прокладанню стаціонарної оптоволоконної лінії: щоб підвищити частоту оновлення картинки і додати звуковий супровід веб-трансляції.

Фестивальні проблеми були, головним чином, пов'язані з дощовою погодою і не до кінця розвинутою побутовою інфраструктурою.

«Якщо води, що була підведена бепосередньо на поле, «крапок» харчування, електричного живлення, цілком вистачило молоді, яка звикала жити в наметах, то дефіцит готелів, садиб «зеленого» туризму, закладів громадського харчування в масштабах, які необхідні для фестивалю, охолодив бажанння брати участь у «Підкамені-2009» гостей, які звикли до комфорту, - зазначив Ігор Клим. – Але в цьому є й певний плюс: місцеві підприємці побачили нішу-дороговказ для розвитку малого та середнього бізнесу в галузі «зеленого» туризму».

Наступного року організатори планують також загострити питання оплати за намети і паркування. «Понад сто людей, які працювали в оргкомітеті фестивалю, ще не привчені до фіскальних функцій, - наголосив Олександр Ганущин. - Наступного року такі люди вже будуть.»

Організатори висловили сподівання, що за рік-два фестиваль можна буде повністю передати в руки громадської організації. Влада, яка зініціювала «Підкамінь» три роки тому, допомагатиме хіба що відсотків на десять. Для розвитку цього задуму заплановано зареєструвати бренд етнофестивалю «Підкамінь» і передати його громадській організації.

Успіх «Підкаменя» підштовхнув організаторів до думки, що одного фестивалю на рік для цієї мальовничої місцевості замало. Тому вже майже готова концепція зимового фесту, головною атракцією якого стане конкурс льодової скульптури. А в перспективних планах – щосезону в Підкамені має відбуватися фестивальний захід.